Шановні учні гр 1 конспект теми №2 "Ручні роботи." з технології

 

Тема№2

Ручні роботи.

Організація робочих місць для ручних робіт

Під робочим  місцем розуміється ділянка виробничої площі, призначена для певної роботи й оснащена відповідно до характеру цієї роботи. Правильна організація робочого місця сприяє підвищенню продуктивності праці й високій якості роботи.

Розміри робочих місць різні: вони залежать від виду виробу й виконуваної операції. Ручні роботи можуть виконуватися стоячи й сидячи.

Для підвищення продуктивності праці і якості продукції, що випускається, необхідно забезпечити правильну поставу робітників за столом.

Відстань від очей працюючого до виробу має дорівнювати 25 - 30 см, а ноги варто тримати на підставці. Необхідні для ручних робіт інструменти повинні розташовуватись праворуч від працюючих.

 

Оснащення робочих місць	Малюнок
Стіл 1 із гладкою поверхнею, оснащений висувними шухлядами для зберігання напівфабрикатів й інструментів Світильник 2 локального освітлення Пересувна підставка 3 з нитками та інструментами Сміттєзбиральник 4 Підставка 5 для ніг (у випадку відсутності поперечки у конструкції стола) Гвинтовий стілець 6 з регулюванням висоти сидіння й зміною положення спинки

 

Інструменти та приладдя для ручних робіт

Найменування				Малюнок
Інструменти 1 Ручні голки повинні бути гострими, пружними, неламкими. Залежно від довжини й діаметра голки підрозділяють за номерами (1 - 12). Голки підбирають в залежності від виду виробу, тканини й виконуваної операції. До голок й оброблювальних тканин треба підбирати нитки відповідних номерів.
Номер голки	Діаметр, мм	Довжина, мм	Тканини, при пошитті з яких застосовується голка
1	0,6	35	Легкі бавовняні, шовкові й вовняні
2	0,7	30	Легкі бавовняні, шовкові та вовняні, а також середньої товщини: трико, легкі камвольні й т.п.
3	0,7	40
4	0,8	30	Середньої товщини: трико, легкі камвольні й т.п.
5	0,8	40
6	0,9	35
7	0,9	45
8	1,0	40	Товсті: драпи, сукно й т.п.
9	1,0	50
10	1,2	50
11	1,6	75	Важкі: тканини для виготовлення мішків погонів, рогожа й т.п.
12	1,8	80
2. Наперсток призначений для запобігання  уколу  пальця при проколюванні голкою тканини. Його одягають на середній палець правої руки. Наперстки бувають з денцем і без нього. При виготовленні виробів з легких тканин рекомендують використовувати наперстки з денцем, із тканин середньої товщини й товстих - без денця
3. Ножиці при виготовленні виробів за індивідуальними замовленнями використовують для розкрою тканин, підрізування деталей, обрізки кінців ниток. Ножиці випускаються восьми номерів. Їх підбирають залежно від виконуваної операції й оброблювальної тканини
4. Сантиметрову стрічку застосовують для зняття розмірних ознак з фігури людини й виміру деталей виробу
Приладдя 1. Манекен використовують для перевірок правильності виготовлення виробів у процесі обробки та у готовому вигляді
2. Лекала являють собою деталі виробу, вирізані з картону або інших матеріалів. Розрізняють лекала-еталони, робочі й допоміжні
3. Кільце з ножем  застосовують для обрізки ниток після закінчення роботи. Кільце надягають на вказівний палець
4. Кілочок застосовують для виправлення кутів борта, коміра, петель, різних фігурних швів і т.п.
5. Шпильки використовують для сколювання деталей, при переведенні ліній з однієї половини виробу на іншу, при уточненні конструктивних ліній під час примірки й т.д. Довжина шпильок становить 3— 4 см
6. Лінійки, косинці й лекала застосовують для побудови креслень деталей виробу, а також при розкрої й пошитті швейних виробів
7. Різці застосовують для перенесення контурів деталей на тканину, із тканини на папір, а також для перенесення ліній з однієї деталі на іншу
8. Крейду використовують для нанесення ліній і знаків при примірці й розкрої. Товщина крейдових ліній не повинна перевищувати 0, 1 см.
9. У виробництві для тимчасового зберігання деталей крою й напівфабрикатів використовують візки й кронштейни різних модифікацій

 

Техніка безпеки при виконанні ручних робіт

1.   Необхідно приступати до виконання робіт у халаті, застебнутому на всі ґудзики.

Волосся підібрати під головний убір. Надіти спеціальне взуття.

2. Перевірити своє робоче місце, переко­натися, що воно повністю відповідає безпеч­ним умовам праці (достатньо освітлене, не-захаращене тощо).

3. Перевірити справність робочого інстру­менту (голки, наперстка, ножиць).

Пам'ятайте: несправний інструмент і незнання безпечних засобів праці призводять до нещасних випадків.

4. Поверхня робочого столу повинна бути гладко обробленою.

Зберігати інструменти і пристосування (голки, наперстки, ножиці, сантиметрову стрічку, кілочок, кравецькі булавки) у спеціально відведеному місці.       

5.   Зламані голки, вільні бобіни та відходи тканини не кидати на підлогу, а складати у призначеному для цього місці.

    6.  При виконанні усіх швейних робіт користуватися наперстком.

7. Передавати голку вперед вушком.

8. Не користуватися іржавою, тупою голкою.

    9. Передавати ножиці вперед кільцями.

10. Тримати леза ножиць закритими.

11. Стежити при виконанні робіт, щоб пальці лівої руки не потрапили під лезо ножиць.

12. Забороняється:

Виконувати ручні роботи поблизу обертових частин машини (13-1). Передавати предмети через працюючі машини (13-2). Захаращувати проходи до робочого місця. Працювати без взуття.

Вдягатися або роздягатися в цеху (на ходу, поблизу працюючих машин).

Вести сторонні розмови, які відвертають увагу, їсти під час роботи.

Захаращувати робоче місце зайвими і непотрібними предметами (13-3).

Користуватися несправними інструментами, машинами, присто­суваннями, стелажами (13-4).

 

 

    13. По закінченню роботи інструменти і пристосування необхідно скласти у відведене для цього місце.

     14. Вимкнути місцеве освітлення.

15. Старанно прибрати своє робоче місце

16. Якщо Ви одержали травму, опік, з'явилися ознаки профотруєння, звер­ніться негайно за медичною допомогою.

Слід довести до відома про те, що трапилося, майстра.

Без дозволу медичного персоналу та адміністрації роботу не відновлювати.

Технологічні параметри елементів ниткових з'єднань

Стібок - елемент структури, отриманий при переплетенні ниток між двома проколами тканини голкою.

Довжину стібка А_ст визначають довжиною ділянки нитки а, видимої з лицьової сторони, та інтервалу б, не видимого з лицьової сторони. Частоту стібків п_ст визначають кількістю стібків в 1 або 5 см строчки.

Строчка - послідовний ряд стібків. Строчка характеризується кількістю ниток (верхніх і нижніх), що утворюють її, довжиною й шириною стібка у міліметрах.

Шов - з'єднання двох або  декількох шарів матеріалу строчками.

Ширина шва— відстань від зрізу деталі до строчки.

Стібки, утворені під кутом до лінії строчки, вимірюють за шириною.

Класифікація й види ручних стібків і строчок

Ручні стібки за своєю будовою (і призначенням) підрозділяються: на 1 - прямі (зметувальні й копіювальні);

2— косі (2.1 — наметувальні, 2.2 — косі виметувальні, 2.3 — косі обметувальні, 2.4 — косі підшивальні, 2.5 — стьобальні, 2.6 — штуковочні);

3— петлеподібні (3.1 — зшивні, 3.2 — розметувальні, 3.3 -- потайні
 підшивальні, 3.4 — спушні, 3.5 — копіювальні);

4— стібки для пришивання фурнітури (4.1 — закріпки, 4.2 — нитяні
 петлі, 4.3 — для пришивання ґудзиків, 4.4 -- для пришивання гачків і
 петель); 6 - хрестоподібні; 5- петельні.

Примітка. Усе стібки (крім хрестоподібних) виконують справо на ліво.

Строчки прямого стібка.

Зметувальні: для тимчасового з’єднання деталей між собою, змотування і наметування деталей, заметування низу рукавів і низу виробів, утворення зборок. Довжина стібка L_сг =1-5 см залежно від призначення і властивостей тканин. При зметуванні й наметуванні деталей без посадки L_сг = 1,5-2,5 см. При зметуванні й наметуванні з посадкою 0.7-1.5см. При заметуванні краю деталі L_сг = 1—3 см. При виметуванні оброблених країв деталі L_сг =0,5— 1,0см.  

Копіювальні: для перенесення ліній і контрольних знаків з однієї деталі на іншу. L_сг =0,5-1,5см. Висота петлі дорівнює 0,5 - 0,7см.

Строчки косого стібка.

Косі наметувальні (змету вальні):для тимчасового з’єднання деталей. При використанні цих стібків майже виключається зсув шарів тканин відносно один одного. Строчка косих стібків більш еластична, ніж прямих. L_сг = 0,7-2 см.

Косі вимету вальні: Для виметування обшитих країв деталей L_сг =05 - 1 см.

Косі обметувальні: Для запобігання обсипання зрізів тканини. Відстань від

проколів голки до зрізів дорівнює 0,3-0,5 см. Частота стібків - 3-4 в 1 см. L_ст= 0,2-0,3см.

Косі підшивальні: Для підшивання підігнутих зрізів деталей  з тканин, які мають низьку обсипальність. Відстань від проколів голки до зрізів дорівнює 0,3-0,5см, частота стібків -2 - 3 в 1 см. L_cт= 0,3 -0,5 см.

 

Стьобальні: Для постійного з'єднання двох деталей з метою додання ім пружності (вистьобування нижніх комірів, лацканів). Особливість стьобальних стібків при

проколі голкою захоплюють нижню тканину на 1/3 її товщини, тому з лицьового боку деталі строчка  не помітна. L_а= 0. 5-0, 7 см.

Штуковочні: для з'єднання частин деталей із тканинз високою відносною щільністю, що не обсипаються, для міцного й непомітного з'єднання розрізів або розривів тканини. Стібки виконують міцними тонкими нитками у колір тканини. Зрізи розташовують встик безпосередньо один до одного. Проколюють зріз майже на всю товщину тканини. Стібки не повинні бути помітні з лицьового боку. Ворс із лицьового боку піднімають голкою. Частота стібків n_ст   в 1 см дорівнює 5-9 .

Петлеподібні стібки.

Стачні: стібки постійного призначення для з'єднання деталей швом підвищеної розтяжності й міцності.  Строчка зшивних стібків імітує машинну.

L_ст = 0,2 - 0,4 см.

Розметувальні: стібки постійного призначення для з'єднання  деталей швом підвищеної розтяжності та міцності. За будовою нагадують зшивні,  але мають більшу довжину. (Наприклад, з’єднання верхньої плечової накладки із проймою виробу). 1_а= 1,5 -2,0 см.

Потайні підшивальні : стібки   постійного призначення для підшивання підігнутих усередину країв деталей з тканин зі значною обсипальністю. (Наприклад, підшивання підкладки по низу виробу, горловині,   бортах, зрізів   окатів підкладки рукавів по проймах виробу й т.п.). П_ст   = 3 — 4 в 1 см.

Спушні: стібки постійного призначення для закріплення обшитого, вивернутого  і виметанного краю деталі. Особливість  цих стібків вони

майже непомітні ані з верхнього,а ні з нижнього боку тканини.  Нижню тканину проколюють на  1/3 її товщини. Видима частина стібка (з боку верхньої тканини) дорівнює 0,01-0,05 см. Стібки виконують тонкими нитками у колір тканини. 1_ст= 0,3 — 0,7см (залежить від товщини тканини).

Копіювальні: для перенесення крейдових ліній (але порівняно із прямими   копіювальними стібками більш стійкі). L_ст= 0,5 — 1,5см (залежить від товщини тканини)

Хрестоподібні стібки.

Хрестоподібні: застосовують для підшивання підігнутих зрізів деталей із тканин, що мають значну обсипальність. Ці стібки на відміну від інших виконують зліва направо, утворюючи строчку, що закріплює зріз деталі й охороняє його від обсипання. Використовують для підшивання низу штанів, спідниць, прокладки внизу рукава, зрізів деталей із тканин зі значною обсипальністю. L_ст=0,5 — 0,7см; частота 1 — 2 стібки в 1 см.

Петельні

Петельні: для виконання обметаних петель, обметування зрізів деталей з тканин зі значною обсипальністю. При утворенні петельного стібка голку вводять у тканину знизу нагору на відстані 0,2 — 0,4  см від зрізу, кінець голки обвивають ниткою і стібок затягують. Частота стібків в 1 см дорівнює 5 — 6 при обметуванні зрізів й   12—15 при обметуванні петель.

Стібки для пришивання фурнітури

Закріпки: використовують для закріплення кінців   прорізних кишень, зустрічних складок, кінців розрізу обметаних петель і т.п.

Прямі закріпки   виконують двома-трьома поздовжніми стібками, які обвивають поперечними стібками, захоплюючи тканину. Довжина прямих закріпок 0,5 - 1 ,5 см. Кількість поперечних (обвивочних) стібків 10 - 1 5 в 1 см строчки.

Фігурні (трикутні) закріпки виконують нитками, розташовуючи їх суцільним застилом за певною схемою. Нитки мають бути шовкові в колір тканини.

                              

Нитяні петлі

Нитяні петлі — це різновид прямих закріпок. Використовують у застібках на гачки й петлі. Виконують так само, як прямі закріпки, але при обвиванні поздовжніх стібків основну тканину не захоплюють. 2 — 4 поздовжніх стібки; 10— 15 обшивних (на 1 см).

                                         

Пришивання ґудзиків

Ґудзики  на стійці пришивають до виробу нитками у колір тканини. Кількість стібків для ґудзиків на стійці дорівнює 4 - 5 основних  2 - 3 закріплювальних.

       

Ґудзики з отворами пришивають нитками у колір ґудзика на нитяній стійці, висота якої дорівнює товщині борта. Кількість стібків для пришивання ґудзиків із чотирма отворами дорівнює 3-4 у кожну пару отворів, нитяну стійку ґудзика обвивають трьома - чотирма витками й закріплюють 2 - 3 стібками.

Пришивання гачків і петель

Пришивають гачки й петлі нитками №№ 10 - 30 у колір основної тканини в трьох місцях: в обидва отвори і поперек основи гачка або петлі. У трьох місцях роблять 3 - 4 стібки, що прикріплюють й 3 - 4 стібки закріплювальних.

 

Термінологія ручних робіт

Термін	Визначення	Місце застосування й малюнок
1.           Зметування (Фастригування)	З'єднання двох деталей приблизно рівних за величиною, складених лицьовими сторонами усередину, стібками тимчасового призначення	Зметування бічних і плечових зрізів, передніх і ліктьових зрізів рукавів, бічних і крокових зрізів
2.     Наметування (нафастригування)	З'єднання двох деталей, накладених одна на одну стібками тимчасового призначення	Наметування підборта на борт, пілочки на бортову прокладку, накладної кишені на пілочку, горішнього коміра на нижній, утеплювальної прокладки на виріб
3.     Виметування (вифастригуван ня)	Закріплення обшивного і вивернутого края деталі стібками тимчасового призначення з утворенням канта, рамки	Виметування країв коміра, борта, клапана, хлястика, пояса, манжет, погона, пати і т.д.
4.     Заметування (зафастригування)	Закріплення підігнутого краю деталі стібками тимчасового призначення	Заметування складок, припусків на шви, низу виробу й рукавів
5.           Приметуван ня (прифастригу вання)	З'єднання дрібної деталі з великою або не основної з основною стібками тимчасового призначення	Приметування манжет до рукава, кокеток до основних деталей, пояса до штанів, деталей прорізних кишень до основної деталі
6.     Вметування (уфастригуван ня)	З'єднання двох деталей по овальному контуру стібками тимчасового призначення	Вметування коміра в горловину, рукава у пройму
7. Розметування	Закріплення двох деталей одна з одною розметувальними стібками постійного призначення	Розметування верхньої плечової накладки із проймою, бортової прокладки із проймою
8. Обметування	Ниткове закріплення зрізу деталі стібками постійного призначення	Обметування зрізів, петель
9. Підшивання	Прикріплення підігнутого краю деталі стібками постійного призначення, непомітними з лицьовий сторони	Підшивання низу виробу й рукавів, підкладки по бортах, по низу рукава, по горловині
10. Пришивання	З'єднання фурнітури й деталей оздоблення з основною деталлю стібками постійного призначення	Пришивання ґудзиків, кнопок, гачків і петель, погон, пат, тасьми, хлястиків і т.д.
11. Вспушування	Закріплення обшивного й виметаного краю деталі спушними стібками постійного призначення; при цьому строчка проходить між матеріалами і непомітна з лицьової сторони	Спушування коміра, лацканів, бортів, клапанів
12. Висікання зрізу	Оформлення зрізу деталі фігурним вирізом (зубцями)	Висікання   при обробці зрізу деталі матеріалів,що мають низьку обсипальність

 

Технічні умови на виконання ручних робіт

1. Намічання ліній на виробі виконують за допомогою лінійок і допоміжних лекал. Товщина крейдових ліній не повинна перевищувати 0,1 см.

2.   Кінці надсічок і ліній розрізів на деталях не повинні доходити до строчки на 0,1 -0,2 см.

3.   Всі зметувальні строчки виконують на відстані (0,1 -0,15 см від наміченої лінії убік зрізу деталі.

4.   Крейдяніі лінії переводять із однієї деталі на іншу за допомогою копіювальних стібків чи методом перебивання, або іншим способом.

5.   Копіювальні стібки прокладають точно по крейдових лініях. Колір ниток - контрастний. Якщо деталі дублюють, то копіювальні стібки прокладають після дублювання.

6.   Копіювальні строчки видаляють після зметування деталей.

7.   Довжину строчки встановлюють в залежності від властивостей тканини й характеру операції.

8.   Зовнішні (лицьові) строчки з боку виробу й підкладки, підшивальні роботи, закріпки, петлі у виробах з вовняних і шовкових тканин виконують шовковими (оздоблювальними) нитками.

9. При виконанні ручних строчок постійного призначення застосовують нитки у колір матеріалу відповідних номерів.

10. Оздоблення  виробу пришивають нитками у колір оздоблення. Ґудзики з наскрізними отворами пришивають нитками в колір ґудзиків, а ґудзики на стойці - у колір основної тканини.

11.Зметування є обов'язковим при обшиванні деталей з фігурними краями і у випадку, коли одна з деталей має посадку.

12.Деталь, з якої виконують посадку, розташовують зверху.

13.При з'єднанні деталей із тканин різної товщини й щільності деталь із більше тонкої й пухкої тканини розташовують зверху.

14.Деталі з оксамиту та ковзких матеріалів зметують двома строчками так, щоб машинна строчка розташовувалася між ними.

15.Будь-які строчки (машинні й ручні) повинні мати закріпки на початку і в кінці.

Кінці зметувальних строчок закріплюють одним-двома зворотними стібками.

Кінці внутрішніх строчок закріплюють двома-трьома зворотними стібками.

Кінці оздоблювальних строчок, виконаних шовковими нитками (виготовлення петель, закріпок), закріплюють із виворотної сторони трьома-чотирма зворотними стібками.

16.Для видалення ниток зметування нитку строчки розрізають ножицями
 через кожні 10— 15 см, а потім витягають кінці ниток із тканини кілочком.