До уваги учнів гр № 2. уроки за 16 та 19 .10. Виконати практичні роботи, підготуватись до заліку. Практична робота №8

 

Практична робота № 8-9

Тема: Оздоблюючі деталі та з’єднання їх з виробом

Мета: ознайомитись із видами оздоблюючих  деталей та способами їх з'єднання з виробом. Освоїти прийоми виконання.

Завдання: опанувати методи обробки і технологічну послідовність деталей з бейками та обробку деталей зі вставками. Виконати зразки обробки оздоблюючих деталей .

Звіт: конспект відповідей на запитання для самопідготовки, складені технологічні карти, виконані зразки обробки оздоблюючих деталей .

Дидактичні засоби: методична література, учбові таблиці "Машинні шви", альбом із зразками обробки деталей легкого одягу.

Обладнання та інвентар: швейні машини, праски, гладильна дошка, тканина, наперстки, нитки, голки, крейда.

Завдання для самопідготовки.

Опрацювати рекомендовану літературу і дати відповіді на запитання:

1.  Яку деталь називають бейкою?

2.  Якими способами бейка може з'єднуватися з виробом, від чого це залежить?

3.  Яким чином викроюється бейка?

 

Хід роботи

1.     Отримати у викладача допуск до виконання роботи.

2.     Ознайомитись із різновидами оздоблюючих деталей та способом з'єднання їх з виробом.

3.     Скласти технологічну карту послідовності обробки деталі з бейкою,за погодженням з викладачем

4.     Виконати колекцію зразків обробки деталей з  пришивною, вшивною, настрочною бейками.

5.     Скласти технологічну карту послідовності обробки деталі з вставкою.

6.     Виконати колекцію зразків обробки деталей з накладною, вшивною вставками з оборками, оздоблювальними швами

1.     Провести аналіз виконаної роботи.

2.     Прибрати робоче місце.

3.     Скласти звіт про виконану роботу.

 

До уваги учнів гр № 2. уроки за 16 та 19 .10. Виконати практичні роботи, підготуватись до заліку. Практична робота №7

 

Практична робота №7

Тема: Види рельєфів та їх обробка.

Мета: вивчати різноманітні методи та технологічну послідовність обробки рельєфів.

Завдання: опанувати технологічну послідовність обробки рельєфів.. Навчатись обробляти рельєфи різними способами.

Звіт: конспект відповідей на запитання для самопідготовки; складені технологічні карти рельєфів.

Дидактичні засоби: методична література, зразки обробки рельєфів.

Обладнання та інвентар: швейні машини, праски, прасувальна дошка, набір матеріалів, наперстки, нитки, голки, крейда, ножиці, лінійка.

Завдання для самопідготовки.

Опрацювати рекомендовану літературу і дати відповіді на запитання:

1.                             Які види рельєфів вам відомі?

2.                             Обробка настрочних рельєфів у сукні.

 

Обробка рельєфів

Інструкційна картка №1

Виконання фігурного рельєфу із плечового зрізу

1. Моделюємо рельєф із плечового зрізу.

2. Розкладаємо лекала на тканині.

3. По лініях рельєфу робимо припуски1.3-1.5 см.

4. Розміряємо і розкроюємо деталі.

5. Складаємо бочок з основною деталлю, лицем до лиця.

6. Суміщаємо контрольні точки.

7. Зметуємо деталі зі сторони основної деталі.

8. Зшиваємо деталі з’єднувальним швом із запрасуванням.

6. Виконуємо ВТО.

7.  Обробляємо зрізи.

8. Виконуємо остаточну ВТО.

 

 

 

Хід роботи

1. Отримати у викладача допуск до виконання роботи.

1.     Ознайомитись із різновидами рельєфів.

2.     Скласти технологічну карту послідовності обробки рельєфів.

3.     Виконати колекцію зразків обробки деталей рельєфів.

4.     Скласти технологічну карту послідовності обробки рельєфів.

5.     Виконати колекцію зразків обробки деталей рельєфів.

6.     Провести аналіз виконаної роботи.

7.     Прибрати робоче місце.

8.     Скласти звіт про виконану роботу.

До уваги учнів гр № 2. уроки за 16 та 19 .10. Виконати практичні роботи, підготуватись до заліку. Практична робота №6

 

Практична робота № 6

Тема: Види кокеток та їх обробка.

Мета: ознайомитись із способами з'єднання кокеток та їх формою. Освоїти прийоми обробки деталей з кокетками.

Завдання: опанувати методи обробки пришивних, накладних та відлітних кокеток. Навчатися з'єднувати з виробом кокетки:

-    з прямим краєм;

-    з овальним краєм;

-    з фігурним краєм;

-    з зовнішніми кутами;

-    з внутрішніми кутами.

Звіт: конспект відповідей на запитання для самопідготовки, складені технологічні карти, виконані зразки обробки кокеток та їх з'єднання з виробом.

Дидактичні засоби: методична література, учбові таблиці "Машинні шви", альбом із зразками обробки деталей легкого одягу.

Обладнання та інвентар: швейні машини, праски, гладильна дошка, тканина, наперстки, нитки, голки, крейда.

Завдання для самопідготовки.

Опрацювати рекомендовану літературу і дати відповіді на запитання:

1.     Яка деталь носить назву „ кокетка”?

2.     Які існують способи з'єднання кокеток з основною деталлю?

3.     Як відрізняють кокетки за формою?

4.     Які види оздоблюючих елементів можна використати при з'єднанні кокетки з виробом?

5.     Якими методами може з'єднуватись кокетка із внутрішнім кутом з основною деталлю?

Хід роботи

1.  Отримати у викладача допуск до виконання роботи.

2.  Ознайомитись із способами з'єднання кокеток та їх формою.

3.  Скласти технологічні карти послідовності обробки.

-    пришивної кокетки з прямим чи овальним краєм та з'єднання її з виробом;

-    накладної кокетки з прямим чи овальним краєм з основною деталлю;

-    кокеток з основною деталлю із використанням різних видів оздоблюючих деталей;

-    кокетки із складним фігурним краєм і з'єднання їх з основною деталлю;

-    кокетки із зовнішнім кутом і з'єднання її з основною деталлю накладним швом;

4.  Виконати колекцію зразків обробки та з'єднання з виробом:

-  пришивної кокетки з прямим та овальним краєм;

-  накладної кокетки з прямим  та фігурним краєм, із використанням мережива;

-  кокетки із зовнішнім кутом..

5.  Провести аналіз виконаної роботи.

6.  Прибрати робоче місце.

7.  Скласти звіт про виконану роботу

 

До уваги учнів гр № 2. уроки за 16 та 19 .10. Виконати практичні роботи, підготуватись до заліку. Практична робота №5

 

Практична робота №5

Тема: Види підрізів та виточок їх обробка.

Мета: ознайомити студентів з видами підрізів та виточок, їх обробкою; навчити обробляти підрізи та виточки; розвивати акуратність, терпимість, логічну та просторову уяву при виконанні роботи.

Завдання: опанувати технологічну послідовність обробки підрізів та виточок у виробах без рукавів та коміру. Навчатись обробляти підрізи та виточки.

Звіт: конспект відповідей на запитання для самопідготовки; складені технологічні карти обробки підрізів та виточок у виробах без рукавів та коміру.

Дидактичні засоби: методична література, зразки обробки підрізів та виточок у виробах без комірів та рукавів.

Обладнання та інвентар: швейні машини, праски, прасувальна дошка, набір матеріалів, наперстки, нитки, голки, крейда, ножиці, лінійка.

Завдання для самопідготовки.

1.     Що таке підріз та виточка і де вони застосовується?

2.     Якими способами обробляють підрізи та виточки?

3.     З якою метою роблять підрізи та виточки на виробах?

4.     На що потрібно звертати увагу, роблячи виточку?

5.     Замалювати вироби, де використовуються виточка.

Хід роботи

1.     Отримати у викладача допуск до виконання роботи.

2.     Обробити підріз:

Ø           Під час розкроювання не дорізають до кінця лінії підрізу 1 см.

Ø           Довший зріз підрізують, призбирують або закладають складочки, щоб його довжина дорівнювала ко­роткому.

Ø           Краї розрізу складають лицьовими боками всередину, вирівнюючи зрізи, і зметують з боку зборок або складок на від­стані 0,7...1 см від зрізів.

Ø           Зшивають з боку зборок або складок.

Ø           У кінці підрізу шов поступово звужують і зводять нанівець, обметують його і відгинають у бік підрізу, який не має зборок або складок.

3.  Ознайомитись із способами обробки підрізу настрочним швом та зі складками і клапаном.

4.  Скласти технологічні карти послідовності обробки виточки підрізу

5.  Виконати зразки обробки підрізу настрочним швом та зі складками та виточки.

6.  Провести оцінювання виконаної роботи.

7.  Прибрати робоче місце.

8.  Скласти звіт про виконану роботу.

 

 

 

 

 

 

 

 

До уваги учнів гр № 2. Конспект за 15.10. Опрацювати конпект Скласти інструкційні картки.

    

Обробка різних обробок і з'єднання їх з деталями

Тасьма і сутаж.

Тасьма і сутаж дуже поширені нині для оздоблення дитячих і жіночих суконь і блуз.

Тасьма буває різних забарвлень і малюнків. Краї тасьми можуть бути прямими і мати фігурну форму.

Тасьму в'юн настрочують з лицьового боку виробу. Її накладають на лицьову сторону деталі по наміченій лінії лицьовою стороною вгору і настрочують однією строчкою посередині.

Тасьмою в'юн або тасьмою з фігурними краями можна обробляти комір, горловину, низ виробу і інші краї. В цьому випадку тасьму притачують до деталі до обтачування зрізів. Тасьмою з фігурними краями обробляють краї складочок на різних деталях. Для цього спочатку запрасовують згини складочок глибиною від 0,3 до 1, см залежно від моделі. По наміченій лінії на деталь настрочують тасьму, потім шов закривають згином складочки так, щоб з-під неї був видний фігурний край тасьми або зубчики, і настрочують на відстані 0,1 см від згину складочки.

Тасьму з прямими краями накладають на деталь по наміченій лінії і настрочують по одній із сторін або по двох сторонах на відстані 0,1 см від краю. Настрочування виконують за допомогою спеціальної лапки з направителем для тасьми.

Сутажом обробляють краї комірів, манжет, низ виробу і т. д. Дуже часто для обробки використовують сутаж різних кольорів, який настрочують в один або декілька рядів паралельними строчками. Сутаж накладають на лицьову сторону деталі згідно наміченої лінії і настрочують шовковими нитками однією строчкою посередині сутажа, прокладаючи строчку в жолобок. За наявності спеціальної лапки тасьму або шнур пропускають через отвір в лапці і настрочують на деталь строчками, непомітним з лицьового боку.

Мереживо.

Мереживо - найбільш поширений вид оздоблення натільної білизни, але нині мереживо застосовують і при обробці жіночого і дитячого легкого одягу. Мереживо накладають на лицьову сторону деталі по наміченій лінії і настрочують на стачуючій машині на відстані 0,1 см від краю мережива або на спеціальній машині, підрізуючи край деталі біля строчки.

До уваги учнів гр №2 коспект за 13.10. Опрацювати конспект.

 

ОБРОБКА ДРІБНИХ ДЕТАЛЕЙ

До дрібних деталей відносять клапани, листочки, хлястики, пати, шлейки, пояса, бретелі.

Обробка клапанів

Обробка клапана обшивним швом

Клапан — це деталь кишені, що закриває вхід у неї й одночасно служить оздоблювальним елементом; клапани бувають різними по формі й способу обробки краю.

Клапан (1 деталь) викроюють із основної тканини. Нитка основи (н.о.) проходить так само, як на поличці. Припуски на обробку швів: по верхньому зрізу — 1,5 см; по бічних зрізах і зрізу низу клапана — 0,5 — 0,7 см

Підклапан (деталь) викроюють із підкладкової (рідше з основної) тканини. Нитка основи проходить паралельно верхньому зрізу. По бокових сторонах і зрізу низу підклапана менше клапана на ширину канта на 0,2 — 0,3 см.

Прокладка (1 деталь) може бути клейовою і не клейовою. Прокладка не клейова повинна попадати в шов обтачуванні клапана. Клейова прокладка залежно від властивостей тканини верху може попадати в шов обтачування на 0,1 -—0,2 см або не попадати в нього. Допускається обробляти клапан без прокладки, якщо дозволяють властивості тканини

1.2. Дублювання клапана

Дублюють клапан або підклапан клейовою прокладкою залежно від ТУ

1.3. Зметування клапана з підкла-паном

Клапан  і  підклапан складають лицьовими сторонами усередину, зрівнюють зрізи, зметають прямими стібками з боку основної деталі на відстані 0,3 — 0,4 см від зрізів з посадкою в кутах із клапана. Посадка в 1,5 — 3,0 мм дається для того, щоб кути клапана не відгиналися  назовні.  Довжина стібків 0,6 — 0,8 см.

1.4. ВТО клапана .

Посадку в кутах злегка зпрасовують.

1.5. Обтачування клапана

Обтачують клапан зі сторони підклапана швом шириною 0,5 — 0,7 см. Нитки зметування видаляють, висікають кути, залишаючи припуск 0,2 — 0,3 см, щоб після вивертання  уникнути товщини у шві.

До уваги учнів гр №2 конспекти уроків за 12.10. Опрацювати конспект та відповісти на тести. Виконані завдання надсилати на вайбер або на електронну пошту.

Виточки

  Для оздоблення виробів і надання їм форми, яка відповідає формі людини на основній деталі виконують виточки.

            Вимоги до виконання виточок:

·        Симетричне розташування на виробі;

·        Плотне прилягання припуска;

·        Відсутність слабини в кінцях виточок;

·        Наявність закріпок в кінцях виточок.

 

            Обробка нерозрізних виточок, що починаються від зрізів.

Виточки намічають на виворотній стороні трьома лініями:

1.     середина виточки;

2.     бокова сторона виточки;

3.     лінія, що визначає довжину виточки.

  Перегибають деталь по середній лінії, зметують і стачують по боковій лінії, закінчуючи строчку біля лінії,яка визначає довжину виточки.

  Зметування виконують по найбільш косій стороні виточки прямими зметувальними стібками довжиною 1- 1,5 см.

   Стачують починаючи від зрізу по боковій лінії. На початку і в кінці строчки ставлять закріпку.На тонких тканинах в кінці виточки закріпку не ставлять, а кінці ниток зав’язуюь вузлом.

   Перед ВТО нитки зметування видаляють. Виточки запрасовують, або розпрасовують( суміщуючи лінію середини зі швом стачування виточки) одночасно спрасовуючи слабину в кінцях виточок. Припуск виточок направляють в сторону середини деталі.

До уваги учнів гр 1 конспект теми №4 Волого-теплова обробка виробів.

 

Тема№4

Волого-теплова обробка виробів.

                                    Волого-теплова обробка.

      Під волого-тепловою обробкою (ВТО) швейних виробів розуміють спеціальну обробку деталі або виробу вологою, теплом і тиском за допомогою спеціального устаткування. Розрізняють волого-теплову обробку внутрипроцесну й остаточну.

Сутність волого-теплової обробки полягає:

1)  у розм'якшенні волокон тканини вологою й теплом;

2)          наданні тканині певної форми тиском;

3)          закріпленні отриманої форми шляхом видалення вологи за допомогою тепла й тиску.

Процеси волого-теплової обробки розділяються:

1)   на прасувальні роботи;

2)           відпарювання;

3)           пресування.

До уваги учнів гр №1 Конспект теми №3 "Машинні роботи"

 

Тема№3

Машинні роботи.

Організація робочого місця для машинних робіт

Оснащення робочого місця

На столі 1 з індивідуальним електроприводом установлюють голівку швейної машини 2. На гладкій поверхні стола розкладають необхідні інструменти й приладдя. На столі закріплене спеціальне приладдя для намотування ниток на шпульку. Робоче місце може бути обладнано відкидною підставкою або стелажем.

Шановні учні гр 1 конспект теми №2 "Ручні роботи." з технології

 

Тема№2

Ручні роботи.

Організація робочих місць для ручних робіт

Під робочим  місцем розуміється ділянка виробничої площі, призначена для певної роботи й оснащена відповідно до характеру цієї роботи. Правильна організація робочого місця сприяє підвищенню продуктивності праці й високій якості роботи.

Розміри робочих місць різні: вони залежать від виду виробу й виконуваної операції. Ручні роботи можуть виконуватися стоячи й сидячи.

Для підвищення продуктивності праці і якості продукції, що випускається, необхідно забезпечити правильну поставу робітників за столом.

Відстань від очей працюючого до виробу має дорівнювати 25 - 30 см, а ноги варто тримати на підставці. Необхідні для ручних робіт інструменти повинні розташовуватись праворуч від працюючих.

 

Оснащення робочих місць	Малюнок
Стіл 1 із гладкою поверхнею, оснащений висувними шухлядами для зберігання напівфабрикатів й інструментів Світильник 2 локального освітлення Пересувна підставка 3 з нитками та інструментами Сміттєзбиральник 4 Підставка 5 для ніг (у випадку відсутності поперечки у конструкції стола) Гвинтовий стілець 6 з регулюванням висоти сидіння й зміною положення спинки

 

Шановні учні гр 1 конспект теми №1 з технології

 

Тема №1

Вступ. Асортимент швейних виробів.

Швейна промисловість є однією з найбільших галузей легкої промисловості.

Основне завдання швейної промисловості - задоволення потреби людей в одязі високої якості та різноманітного асортименту. Рішення цього завдання здійснюється на основі підвищеної ефективності виробництва,прискорення науково - технічного прогресу, зростання продуктивності праці,всебічного поліпшення якості роботи, вдосконалення праці товарного виробництва.

При масовому виробництві швейних виробів вирішальна роль належить технологічному процесу, який являє собою економічно доцільну сукупність технологічних операцій з обробки і складання деталей та вузлів швейних виробів.

Сучасна швейна галузь, що випускає одяг масового виробництва, повинна характеризуватися достатньо високим рівнем техніки,технології та організації виробництва, наявністю великих спеціалізованих підприємств і виробничих об'єднань.

Удосконалення швейного виробництва передбачає впровадження високопродуктивного устаткування, потокових ліній, розширення асортименту і поліпшення якості одягу, випуск виробів, які користуються підвищеним попитом. Асортимент швейних виробів має оновлюватися в результаті розширення асортименту і покращення якості сировинної бази швейної промисловості.

Технологія сучасного швейного виробництва все більше стає механічної, її ефективність у першу чергу залежить від застосовуваного обладнання.

Рішення завдань, що стоять перед швейної промисловістю, вимагає великих і глибоких знань від технологів. Без цих знань неможливо впроваджувати нові технологічні процеси швейного виробництва, необхідні для виготовлення одягу високої якості.