Обробка горловини та комірів. Обробка низу виробу та рукавів.
Обробка комірів та з’єднання їх з горловиною
В місцях з’єднання бейок та комірів з виробом
необхідно використовувати стійке переплетення. Воно
попереджує розтягування полотна обметувальним швом. Крім
того, комір, що має відробіток у вигляді подвійної кулірної гладі,
при з'єднанні його з горловиною не потребує тасьми і
забезпечує рівномірну посадку горловини, а сам шов виходить
тоншим у порівнянні зі швом із застосуванням тасьми.
Обробка комірів складається з двох етапів:
• виготовлення комірів;
• з'єднання їх з горловиною
З'єднання комірів з горловиною виконують після обробки плечових
зрізів різними способами. При вшиванні коміра в горловину
повинна прокладатися бавовняна тасьма або поздовжньов’язана бейка
по лінії горловини спинки.
Допускається не прокладати тасьму у випадку розпошивання
шва вшивання коміра в горловину або з'єднання коміра разом
з підкрійною бейкою, а також у комірах стояк, «хомутик»,
светерного типу. Тасьма також не прокладається при
використанні прокладок у подвійних комірах.
У виробах без застібки горловину обкантовують бейкою до
зшивання плечових зрізів або обробляють на петельній машині.
Слід зазначити, що комір светерного типу та вузьку бейку вшивають
у горловину, злегка розтягуючи їх. Суцілънов´язаний комір може
бути з'єднаний з горловиною виробу на кетельній машині.
У виробах, виконаних без застібки, наприклад светерного типу, і
маючих звичайну величину вирізу горловини для даного розміру в
иробу, прокладання тасьми або бейки виключається. У виробах
же, виконаних без застібки, але що мають збільшений виріз
горловини (комір «хомутик» і ін.), тасьму або бейку по горловині
спинки прокладати необхідно.
Обробка рукавів
За конструкцією рукава в трикотажних виробах можуть
бути суцільнокроєним або суцільнов´язаними, вшивними, реглан
і т.п. Низ рукавів у відповідності з моделлю може мати зароблений
край, вив’язаний у вигляді напульсника, оброблений швом у
підгін, різними поперечно – та поздовжньов´язаними бейками
або тасьмою, подвійними або одинарними манжетами.
В кроєних виробах низ рукавів може бути оброблений швом у підгин
або обкантовані бейкою.
При обробці низу рукавів бейкою або тасьмою настроченою
на плоскошовній машині, спочатку обробляють низ рукава, а
потім зшивають рукавні зрізи.
Манжети рукавів можуть бути різними за конструкціїєю:
подвійні, замкнуті і незамкнуті, пришивні, прямі та фігурні. Манжети
до низу рукавів може бути прикетльовані або пришиті в залежності
від того, як вони зв'язані.
Одинарні манжети у виробах як правило, повинні мати зароблені
краї. Якщо одинарні манжети мають незароблені краї, то їх
обробляють прикетльованой бейкою, поздовжньов´язаними бейками
та тасьмою на плоскошовній машині, або обкантовують.
Рукав вшивають або в закриту, або у відкриту пройму. У тім чи
іншому випадку виконують посадку по окату рукава відповідно
до надсічок та розтягнення по викоту рукава для запобігання
розтягання пройми.
У дитячих виробах верхнього трикотажу та у виробах з полотен I
групи розтяжності допускається вшивати рукава в пройми виробу
без тасьми. В інших виробах з боку рукава по лінії оката
прокладають тасьму. Для дитячих та спортивних виробів
рекомендується вшивати рукава у відкриту пройму.
Для жіночих суконь, жакетів, пальто доцільно вшивати рукав у
закриту пройму, оскільки даний спосіб з'єднання рукава з
виробом забезпечує кращу посадку виробу на фігурі.
Всі операції по з'єднанню рукавів з виробом виконуються на
машині двониткового ланцюгового стібка, а потім обметують або
тільки на зшивально – обметувальній машині. В регулярних
та напіврегулярних виробах, що мають зароблені краї, рукава з'єднують
з проймами строчкою на машині двониткового ланцюгового стібка.
Немає коментарів:
Дописати коментар