Контроль якості готового виробу. Усунення можливих дефектів.
Перевірка кінцевої волого-теплової обробки готового виробу
Контроль якості швейних виробів
Промисловий контроль якості швейних виробів на
швейних підприємствах здійснюють контролери ВТК, які
керуються державними, міждержавними і галузевими
стандартами, зразками (еталонами) виробів. Основним обов’язком
Приймання швейних виробів за якістю в торгівлі з
дійснюється відповідно до "Положення про поставки товарів
народного споживання", "Інструкції про порядок приймання
продукції виробничо-технічного призначення і товарів
народного споживання за якістю", "Правил роздрібної
торгівлі швейними, трикотажними товарами і головними
уборами". Важливим документом під час приймання є договір
на постачання, в специфікації якого наводиться
розгорнута характеристика асортименту виробів, указані
нормативні документи, що реґламентують якість,
сортність і комплектність. Використовуються стандарти на окремі
види виробів, стандарти на методи контролю якості, сортність,
зразки (еталони) виробів і технічні описи моделей.
Під час контролю якості товарознавці перевіряють відповідність
тари, пакування і маркування вимогам нормативних
документів, перевіряють комплектність товарів. Відповідно до
стандартів на правила приймання швейних товарів встановлюється
вид контролю, величина вибірки. Методи контролю якості
встановлені ГОСТом 4103-82 "Изделия швейные. Методы
контроля качества". Цим стандартом встановлені єдині методи
контролю якості швейних виробів як у промисловості, так і в
торгівлі.
Під час контролю якості швейних виробів товарознавець з
якості перевіряє відповідність зовнішнього вигляду моделі
технічному опису і зразку; переглядає тканини верху, підкладки,
докладу, оздоблювальні матеріали, фурнітуру; перевіряє
відповідність тканин верху за кольором; симетричність деталей
верху, напрям і співпадання рисунка, якість швів, строчок,
закріпок, обробку ватної прокладки і підкладки; якість волого-
теплової обробки (відсутність складок, зморшок); правильність
посадки виробу на фігурі. Далі здійснюються контрольні
вимірювання лінійних розмірів виробу в цілому та його окремих
деталей; виявлення виробничо-швейних і текстильних
дефектів (зовнішнього вигляду матеріалів).
Дефекти, виявлені в процесі перевірки якості, враховують під
час контролю сортності (рис. 19, 20).
. Горизонтальні (а, б, в, г), вертикальні (д, е) і похилі (є, ж, и) складки
у виробах.
Порушення балансу виробів: а, б – порушення балансу в
штанах (поперечні і поздовжні складки); в, г – відхилення рукавів
вперед або назад; д, е – розходження (заходження) пілочок.
Визначення сорту швейних виробів
Під час приймання за якістю швейних виробів у торгівлі
насамперед перевіряють правильність встановлення сорту
на підприємстві працівниками ВТК.
Сорт швейних виробів визначають відповідно до ГОСТу
12566-86 "Изделия швейные бытового назначения.
Определение сортности".
Сорт швейного виробу встановлюють залежно від наявності
дефектів зовнішнього вигляду і посадки на фігурі, виробничо-
швейних дефектів, а також дефектів зовнішнього вигляду матеріалів.
Залежно від характеру, розміру і місця розміщення виробничо-
швейних або текстильних дефектів вироби відносять до 1 або
2 сорту. Дефекти можуть бути на відкритих і закритих частинах
виробу і деталях.
Закритими частинами виробу вважаються лацкани з боку
пілочок, частина пілочок, що закрита бортом, нижні частини
підбортів, підкомір, підзори, внутрішні частини обшивок
кишень, гульфік, відкосок, підкладка передніх частин штанів,
верхні частини нижніх частин рукавів на відстані 1/3 довжини
рукава від шва пройми; нижня частина верхніх сорочок (блузок),
які носять заправленими у штани (спідниці), тощо. На закритих
частинах виробу і деталях дефекти зовнішнього вигляду матеріалів
не враховуються.
Дефекти, які допускаються в 1 або 2 сорті, наведені в
таблицях стандарту на сортність. Саме з їх допомогою і
встановлюють сорт. У костюмах сортність піджака (жакета) і
штанів (спідниці) визначають окремо і встановлюють для комплекта
за тією частиною костюма, що має нижчий сорт.
У виробах з хутряним коміром і на підкладці сорт
встановлюється окремо для хутряного коміра і для підкладки.
При переведенні в нижчий сорт хутряного коміра або підкладки
сорт виробу не знижується. Знижку з основної ціни за
пониження сортності проводять із ціни дефектної частини
костюма, хутряного коміра або підкладки. З цією метою у
костюмах-двійках ціну піджака (жакета) приймають за 60 %
загальної вартості, штанів (спідниці) – за 40 %; у костюмах-трійках
ціна піджака (жакета) – 50 %, жилета – 15 %, штанів (спідниці) –
35 %. Ціна підкладки становить 10 % вартості виробу. Ціна
хутряного прикладу маркується на товарному ярлику.
Відповідно до стандарту на сортність у виробах 1 і 2
сортів не допускаються такі дефекти:
- розходження пілочок, шлиці або надмірне заходження
- однієї пілочки або сторони шліци на другу;
- відхилення рукавів уперед або назад;
- перекіс або заломлення (на пілочках, спинці, комірі);
- виступ підкладки внизу виробу;
- пропуск стібків у строчці швейного виробу;
- обпалення деталі швейного виробу;
- підплетини, дірки, просічки.
Немає коментарів:
Дописати коментар